ЛЬОВШИН Олексій Іраклійович

ЛЬО́ВШИН Олексій Іраклійович

• ЛЬОВШИН Олексій Іраклійович

[1797, с. Пожилино, тепер Єфремовського р-ну Тул. обл. — 16(28). IX 1879, там же]

- рос. письменник, історик, етнограф, видавець, держ. діяч, почес. член Петерб. АН з 1856, член Рос. геогр. з 1827 і Азіат. (у Парижі) з 1828 товариств. Закін. 1818 Харків. ун-т. Працював в Одесі (1823 — 37). Один із засновників Рос. геогр. т-ва, газ. "Одесский вестник" (1827), Одес. міської публ. б-ки (1829). Сприяв випуску "Одесского альманаха" (1831). У книзі "Листи з Малоросії" (1816) описав красу укр. землі, пам'ятки старовини й духовного життя її народу, підкреслив великі можливості укр. мови як мови науки й л-ри. Автор праць "Опис киргиз-козачих, або киргиз-кайсацьких орд і степів" (1832; Демидовська премія Петерб. АН, 1834), мемуар. нарису "Вікопомні хвилини в моєму житті" (1860 — 68; опубл. 1885), в якому розповів про свою участь у підготовці реформи 1861.

■ Літ.: Милонов Н. А. Русские писатели и Тульский край. Тула, 1971; Зленко Г. Д. Берег Пушкина. Одесса, 1987.

Г. Д. Зленко.