МАВРОЇДІ-ПАПАДАКІ (Μαυροειδη-Παπαδάκη) Софія

МАВРОЇДІ́-ПАПАДАКІ (Μαυροειδη-Παπαδάκη) Софія

• МАВРОЇДІ-ПАПАДАКІ (Μαυροειδη-Παπαδάκη) Софія

(10.II 1906, м. Іракліон, о. Кріт — 24.VI 1977, Афіни)

- грец. письменниця і перекладачка. Дружина К. Пападакіса. Навч. у пед. уч-щі (Іракліон) та Афін. ун-ті. В роки 2-ї світ. війни учасниця грец. Руху Опору. Автор романів "Аталанта, лісова русалка" (1957), "Олександр і Горгона" (1959), "Дзавеллас, душа Сулі" (1961); повістей "Казка Олімпу" (1943) і "Калатання дзвону" (1965); поет. збірок "Години кохання" (1943), "Пісні миру" (1944), "Пісня молодості й волі" (1946), "Квітка з попелу" (1966), ряду масових революц. пісень. Осн. теми творчості М.-П. — життя сучас. світу, міць людського духу, важка праця простих людей. Перекладала твори англ., амер., франц., норв. письменників. У перекл. М.-П. опубл. вірші Т. Шевченка ("І виріс я на чужині", "І небо невмите, і заспані хвилі", "Пророк"), ряд творів І. Франка і Лесі Українки.

О. Д. Пономарів.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me