МАВРОДІ Іван Васильович

МАВРО́ДІ Іван Васильович

• МАВРОДІ Іван Васильович

[22.VII (3.VIII) 1911, с. Катаржине, тепер Червонознам'янка Іванівського р-ну Одес. обл. — 5.IV 1981, Одеса]

- болг. і рос. письменник, перекладач. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Закін. 1935 Одес. пед. ін-т. Літ. діяльність почав болг. мовою, звернувшись до сільс. проблематики 30-х pp. (зб. оповідань "На повний хід", 1934; повість "Дончо Цигуларов", 1941). Після війни писав рос. мовою, видав ряд книжок, присвяч. Болгарії, — повість "Перші сходи" (1956), збірки оповідань "Радість" (1955), "В країні троянд" (1959) і "Від села до баштана" (1962). Значне місце у творчості М. посіли твори з життя болгар в Україні: роман-хроніка "Катаржі" (кн. 1, 1978; кн. 2, 1984), прозові збірки "У нас на півдні" (1971, повісті); "Земляки" (1972, повісті й оповідання), "Буджацькі повісті" (1977, доп. вид. 1985). Переклав ряд творів болг. л-ри: укр. мовою (разом з І. Буше) — повісті "Герої Бєліци" (1956) та "Партійна таємниця" (1957) М. Марчевського, роман "Сліди залишаються" П. Вежинова (1957); рос. мовою (разом з Я. Сікорським) — роман "Своя земля" С. Даскалова (1959).

■ Літ.: Кочерга Ю. Путівці Буджацького степу. "Друг читача", 1985, 1 серпня.

Г. Д. Зленко.