МАКОГОН Дмитро Якович

МАКОГО́Н Дмитро Якович

• МАКОГОН Дмитро Якович

(псевд. і крипт. — Д. Макогоненко, Іван Галайда, Павло Хрін, С. Кушнір, Хоростківський, М. Коко, Д. М., М-о та ін.; 28.Х 1881, с. Хоростків, тепер місто Гусятинського р-ну Терноп. обл. — 7.Х 1961, Івано-Франківськ)

- укр. письменник, культур.-осв. діяч. Батько Ірини Вільде. Після закін. 1902 Заліщицької учит. семінарії працював у сільс. школах Буковини. Переслідуваний рум. окупац. владою за нац.-просв. діяльність, змушений був 1923 виїхати до Галичини, де вчителював у приват. школах. Дебютував зб. віршів "Мужицькі ідилії" (1907), в якій з гіркою іронією писав про безпросвітне життя селянина. Гострого соціально-громадян. звучання сповнені вірші "Громадянам", "Знайомим" (обидва — 1921), "В'язень", "Вільні вибори" (обидва — 1922). Поезія "Два листи" — про сумну долю емігранта і його родини — поширилася на Буковині та Покутті як нар. пісня. Гімном радикальної партії Буковини став вірш М. "До боротьби". Осн. місце в доробку М. посідають прозові твори (збірки оповідань "Шкільні образки" та "Учительські гаразди", обидві — 1911; "По наших селах", "Проти хвилі", обидві — 1914) — переважно про злиденне становище укр. школи в Австрії, про важку працю, вбогість селян. М. належить низка антивоєн. оповідань ("Шпигун", "Австрійський герой"). Манері М.-оповідача властиве широке використання нар. гумору. Виступав з сатир. і гумор. творами в журналах "Жало", "Оса", "Зеркало". Його фейлетони циклів "З зеленої та стуленої Буковини" і "Наші герої" спрямовані проти псевдопатріотизму певних представників укр. панства. В чернів. часописах "Каменярі" і "Промінь" на поч. 20-х pp. опубл. ряд публіцист. статей ("Знищення", "Виїмкові закони", "Більше витривалості" та ін.) проти окупац. режиму на Буковині. У повоєнний час друкував гуморески у газетах і альманахах. Портрет с. 265.

Тв.: [Твори]. В кн.: Письменники Буковини початку XX століття. К., 1958; Вибрані оповідання. Львів, 1959; [Твори]. В кн.: Укр. новелістика кінця XIX — початку XX ст. К., 1989.

Літ.: Романець О. Дмитро Макогон. "Жовтень", 1957, № 10.

О. С. Романець.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me