МАКСИМ ГРЕК
МАКСИ́М ГРЕК
• МАКСИМ ГРЕК
(справж. — Михаїл Триволіс; бл. 1470, м. Арта, Греція — 12.XII 1555, за ін. даними — 21.I 1556, Троїце-Сергіїв монастир, нині в Сергієвому Посаді поблизу Москви)
- письменник і публіцист, перекладач, філософ. Різнобічні знання здобув у відомих італ. гуманістів, зокрема в Іоанна Ласкаріса. 1502 прийняв чернецтво, жив на Афоні. 1516 на запрошення Василія III прибув до Москви для перекладу та виправлення церк. книг. У Москві зблизився з церк. опозицією, звинувачений церк. соборами 1525 і 1531 у єресі, 1525 — 47 (за ін. даними до 1551) перебував у монастирських в'язницях. Збереглося кілька листів і віршів М. Г. грец. мовою — 4 епітафії, епіграма і канон Іоанну Хрестителю. Писав посібники з граматики, ономастики ("Толкование именам по алфавиту"). Автор слів і послань, в яких виступає проти монастир. землеволодіння ("Стязание о известном иноческом жительстве"), розмірковує над принципами взаємовідносин держави і церкви, висловлюючи свій політ. ідеал — гармонії між світською й духовною владою ("Главы поучительны начальствующим правоверно", "Слово к начальствующему на земли", алегор. твір "Слово, пространне излагающе, с жалостию, нестроения и бесчиния царей и властей последнего жития" та ін.), засуджує захоплення астрологією, апокрифами, полемізує з представниками ін. церков ("Слово на латинов"). Літ. спадщина моск. періоду складається насамперед з перекладів церковнослов'ян. мовою: Толкового Псалтиря, книг Святого Письма, творів Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста, житій із збірника Симеона Метафраста, статей з візант. енциклопед. книги 10 ст. — Лексикона Свиди тощо. М. Г. виправляв перекладні книги, здебільшого богослужебні, свою практику редагування книжок обгрунтував у статтях "Слово отвещательно о исправлении книг русских" та "Слово отвещательно о книжном исправлении". Твори М. Г. були популярні також в Україні, на них посилалися діячі правосл. церкви у своїй полеміці з уніатами. Значна частина спадщини письменника досі не опублікована.
♦ Тв.: Сочинения преподобного Максима Грека, ч. 1 — 3. Казань, 1859 — 62; Сочинения преподобного Максима Грека в русском переводе, ч. 1 — 3. Свято-Троицкая Сергиева лавра, 1910 — 11; Буланин Д. М. Переводы и послання Максима Грека. Л., 1984.
■ Літ.: Иконников В. С. Собрание исторических трудов, т. 1. Максим Грек и его время. К., 1915; Иванов А. И. Литературное наследие Максима Грека. Л., 1969; Синицина Н. В. Максим Грек в России. М., 1977.
Д. М. Буланін.