МАКСИМЕЙКО Олекса (Олексій) Іванович

МАКСИМЕ́ЙКО Олекса (Олексій) Іванович

• МАКСИМЕЙКО Олекса (Олексій) Іванович

(26.V 1921, с. Снітин, тепер Лубенського р-ну Полтав. обл.)

- укр. поет. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Закін. 1951 Київ. ун-т. Працював у редакціях журналів "Колгоспник України", "Радянська школа" (з 1991 — "Рідна школа"). Автор збірок "Суцвіття" (1965, у співавт.), "У пломені літ" (1972), "Відлуння часу" (1981), "Солдатською ходою" (1986), "Наперекір долі" (1990), "Весни у березових сережках" (1991), поеми "Петрусь" (1972, про поета, учасника антифашист. підпілля П. І. Артеменка). Осн. тематика творів М. — героїка Вел. Вітчизн. війни, праця земляків-хліборобів, природа рідного краю. Поезії М. властиві глибокий ліризм, щирість і доброта, колоритна образна мова.

♦ Тв.: Колосок на вітрах. К., 1994.

■ Літ.: Дьяченко А. Память сердца. "Радуга", 1983, № 4; Дяченко А. Рядки, зігріті юністю. "Київська правда", 1987, 28 травня; Біба П. Олексі Максимейку — 70. "Літературна Україна", 1991, 13 червня.

А. М. Дяченко.