МАЛІКОВ Кубаничбек Іманалійович

МА́ЛІКОВ Кубаничбек Іманалійович

• МАЛІКОВ Кубаничбек Іманалійович

(16.ІХ 1911, с. Уч-Емчек, тепер Аламединського р-ну — 9.XII 1978, Фрунзе, тепер Бішкек)

- кирг. поет, драматург, перекладач, нар. поет Киргизії з 1969, засл. діяч мист-в Киргизії з 1947. Закін. 1931 пед. технікум (Фрунзе). Автор книжок "Вірші Кубаничбека" (1933), "Кров за кров" (1942), "Друзі з Ала-Тоо" (1945), "Дружба і любов" (1949), "Вибір імені" (1953), "Думи про майбутнє" (1964), "Голос зі скелі" (1966) та ін., що становлять своєрідний поет. літопис Киргизії. 1971 вийшли "Вибрані твори" у 2 томах. Значна роль М. у становленні нац. драматургії. Йому належать ряд п'єс ("Ми не ті, що були", пост. 1950; "На високій землі", опубл. 1956; "Серце стукає", опубл. 1957), лібрето опер ("Манас", пост. 1946; "Айчурек", пост. 1958; "Токтогул", пост. 1958; усі — у співавт.). Писав про Україну (цикл віршів "Український зошит", 1964), Т. Шевченка (вірш "Розмова з Тарасом Шевченком", 1964; статті "Думи про Тараса" та "Великий поет українського народу", обидві — 1964). Перекладав з рос., укр. та ін. л-р. Переклав ряд творів Т. Шевченка — "Кавказ", "Тополя", "Гайдамаки", "І виріс я на чужині", "В неволі тяжко, хоча й волі", що увійшли до кирг. вид. "Кобзаря" (1939) та до зб. "Вірші і поеми" Т. Шевченка (1954). Окр. твори М. переклав Б. Степанюк. Портрет с. 277.

Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Вітер з Ала-Тоо. К., 1971; Із "Українського зошита". В кн.: Здрастуй, сестро! К., 1982; Рос. перекл. — Весна Тянь-Шаня. М., 1950; Выбор имени. Фрунзе, 1954; Ала-Тоо — моя отчизна. М., 1958; Дума о завтрашнем. М., 1964; Стихи. М., 1983.

Літ.: Керимжанова Б. Кубанычбек Маликов. В кн.: Очерки истории киргиз. сов. л-ры. Фрунзе, 1961.

Б. П. Степанюк.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me