МАЛЬРО[/'] (Malraux) Андре

МАЛЬРО[/'] (Malraux) Андре

• МАЛЬРО (Malraux) Андре

(3.XI 1901, Париж — 23.XI 1976, м. Кретей, деп. Валь-де-Марн)

- франц. письменник, мистецтвознавець, державний діяч. Закінчив 1919 ліцей Кондорсе, Національне уч-ще живих сх. мов у Парижі. 1923 — 27 очолював археол. експедицію в Таїланді, Камбоджі, Лаосі, відвідав Китай. Учасник нац.-революц. війни ісп. народу 1936 — 39 (командир авіаескадрильї). Під час 2-ї світ. війни брав участь у бойових діях, з 1943 — у Русі Опору, командував партиз. з'єднанням, пізніше — арм. бригадою. 1945 — 46 — міністр інформації, 1959 — 69 — міністр культури. Тематика романів "Завойовники" (1928), "Королівський шлях" (1930, укр. перекл. А. Перепаді), "Умови людського існування" (1933) навіяна революц. подіями у Сх. Азії. Романи "Роки зневаги" (1935), "Надія" (1937, укр. перекл. Г. Філіпчука) і "Горішники Альтенбурга" (1943) — про боротьбу з фашизмом. Герої М. — сильні натури, спраглі самоствердження, готові до смертельного ризику. Автор ряду праць з теорії мистецтва — "Психологія мистецтва" (т. 1 — 3, 1947 — 50; доп. вид. під назвою "Голоси мовчання", 1953) та ін. Залишив спогади "Антимемуари" (1967), "Голова ідола", "Лазар" (обидва — 1974), "Проїздом у гостях" (1975).

Тв.: Укр. перекл. — Надія. К., 1986; Рос. перекл. — Годы презрения. М., 1935; Надежда. М., 1939; Антимемуары В кн.: С Францией в сердце. М., 1973; Зеркало лимба. М., 1989.

Літ.: Зоніна Л. Мемуари й антимемуари. "Всесвіт", 1973, № 4; Скуратівський В. Пам'яті А. Мальро. "Всесвіт", 1977, № 4.

В. І. Пащенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me