1. Українська літературна енциклопедія

МАЛЯТКО

МАЛЯ́ТКО

• "МАЛЯТКО"

- літ.-худож. ілюстр. журнал для дітей дошкільного віку. Виходить з 1960 в Києві щомісяця. Гол. редакторами були Б. Харчук, О. Рябокляч, В. Біленко, з 1981 — С. Єфименко. Друкує оповідання, вірші, казки, загадки, скоромовки, ігри для малят, розповіді про життя дітей, про дит. письменників, нар. умільців тощо. Серед авторів "М." — Д. Павличко, М. Вінграновський, А. М'ястківський, М. Познанська, Т. Коломієць, В. Чухліб та ін. Журнал ілюструють відомі художники О. Яблонська, Я. Левич, А. Василенко, Л. Загірна та ін.

С. О. Єфименко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малятко — маля́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. малятко — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. малятко — -а, с. Пестл. до маля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. малятко — МАЛЯ́ТКО, а, с. Пестл. до маля́. Всі [діти] полягли, як один, тільки зброя та диски лишились, он вони між покрасами донь, між ляльками маляток (Леся Українка); Кіно .. незчулася й сама, як притулила чуже дитя до грудей і заходилася годувати. Словник української мови у 20 томах
  5. малятко — МАЛЯ́ТКО, а, с. Пестл. до маля́. Всі [діти] полягли, як один, тільки зброя та диски лишились, он вони між покрасами донь, між ляльками маляток (Л. Укр., І, 1951, 231); А тепер Бобер На гаті — Вчить маляток-Бобреняток Майструвати (Стельмах, Колосок.., 1959, 45). Словник української мови в 11 томах
  6. малятко — Маля́тко, -ка с. ум. отъ маля́. Словник української мови Грінченка