МАМІН-СИБІРЯК Дмитро Наркисович

МА́МІН-СИБІРЯК Дмитро Наркисович

• МАМІН-СИБІРЯК Дмитро Наркисович

(справж. прізв. — Мамін)

[25.Х (6.XI) 1852, Вісімо-Шайтанський завод, тепер смт Вісім Пригородного р-ну Єкатеринб. обл. — 2(15).XI 1912, Петербург]

- рос. письменник. Навч. 1868 — 72 в Перм. духовній семінарії, 1872 — 76 — в Мед.-хірург. академії (Петербург) та 1876 — 77 в Петерб. ун-ті. 1877 — 91 жив і працював на Уралі, з 1891 — у Петербурзі й Цар. Селі. Перші оповідання та роман "У вирі пристрастей" ("Винні") надр. 1875 — 77 у петерб. журналах. Справжнє визнання принесли М.-С. твори про життя Уралу з його особливим побутом та своєрідним соціально-екон. укладом: оповідання "Всі ми хліб їмо", "Серед каміння" та ін. (увійшли до зб. "Уральські оповідання", т. 1 — 4, 1901 — 1905). Широку соціальну картину змалював у романах "Приваловські мільйони" (1883), "Гірниче гніздо", "Дике щастя" (обидва — 1884), "Три кінці" (1890), "Золото" (1892) та "Хліб" (1895), "На вулиці" (ін. назва — "Бурхливий потік", 1901), у них відтв. побут і психологію трудівників гірничозавод. районів Уралу, у сатир. світлі показав нестримний дух наживи та кар'єризму серед підприємців. У циклах оповідань "Біля панів" (1900), "Дитячі тіні" та ін. помітно відчутна ідеалізація патріарх. сільс. життя. Роман "Риси з життя Пепка" (1894; про петерб. репортерів) побудований значною мірою на автобіогр. матеріалі. Проблеми мист-ва порушив у романі "Зірки, що падають" (1899) та оповіданні "Мумма" (1907).

Написав п'єсу "Золотопромисловці" (ін. назва — "На золотому дні", 1887). М.-С. належать повість "На рубежі Азії" (1888), нарис "Медові ріки" тощо. Багато його творів для дітей увійшли до скарбниці класич. дит. л-ри (збірки "Омелько-мисливець", 1884; "Зимівля на Студеній", 1892; "Сіра шийка", 1893; "Казки й оповідання для дітей молодшого віку", 1895; "Оленчині казки", 1896; "Оповідання і казки", ч. 1 — 2, 1897 — 98; "По Уралу", 1899, та ін.). З великою симпатією ставлячись до України, М.-С. у ряді творів зобразив трудящих українців (ром. "Три кінці", пов. "Охонині брови"; нариси "Бійці", "Від Уралу до Москви" та ін.), використовував укр. пісні. Деякі твори М.-С. екранізовано. За повістю "Охонині брови" композитор Г. Бєлоглазов написав оперу "Охоня" (1956). Окр. твори М.-С. переклали М. Загірня, І. Волошин, Д. Гринько, О. Іваненко, П. Іванов, О. Бандура, М. Дудко, В.. Хоменко, Д. Бобир, Г. Черняхівський та ін.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 12. Свердловск, 1948 — 51; Собрание сочинений, т. 1 — 10. М., 1958; Золото. Х., 1927; Укр. перекл. — Біле золото. Х., 1930; Вибрані оповідання. Х. — К., 1931; Оленчині казки. К., 1948; Приваловські мільйони. К., 1952; Хліб. К., 1956; Гірниче гніздо. К., 1957; Золотопромисловці. К., 1957; Уральські оповідання. К., 1957; Сіра шийка. К., 1978.

■ Літ.: Груздев А. Д. Н. Мамин-Сибиряк. М., 1958; Швец А. В. Пословицы и поговорки в повести Д. Н. Мамина-Сибиряка "Охонины брови". "Вісник Київського університету", 1959, № 2. Серія філології та журналістики, в. 2; Д. Н. Мамин-Сибиряк в воспоминаниях современников. Свердловск, 1962; Дергачев И. Д. Н. Мамин-Сибиряк. Личность. Творчество. Свердловск, 1981.

А. І. Плотникова.