МАМЕДВЕЛІ, Мамед-Велі

МАМЕДВЕЛІ́, Мамед-Велі

• МАМЕДВЕЛІ, Мамед-Велі

(псевд. — Кемінé; бл. 1770, аул Джезідден, побл. м. Серахса — бл. 1840, там же)

- туркм. поет-сатирик і лірик. Навч. у Бухарі й Хіві. Провідними у творчості М. є вірші сатир. спрямування ("Бідняк", "Мій казі", "Кожух" та ін.). Йому приписуються також численні анекдоти про духівництво та різні людські вади. Значну частину поет. спадщини становить любовна лірика ("Красуні нам милують зір", "Туркменка", "Коси", "Ерсарійська дівчина" та ін.). Всі твори М. поширювалися усно, пізніше були записані з нар. уст. В Україні М. присвятили вірші Я. Шпорта ("Кеміне сміється"), П. Сліпчук (цикл "З байок про Кеміне" у кн. "Гумор і сатира"), а також Д. Білоус ("Кеміне"), який переклав і добірку творів М.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Мій шлях — пряміш стріли... В кн.: Сузір'я, в. 29. К., 1990; Рос. перекл. — Стихотворения. М., 1968.

■ Літ.: Кемине. Сборник статей о жизни и творчестве поэта. Ашхабад, 1971; Білоус Д. Все життя з Кеміне. В кн.: Сузір'я, в. 29. К., 1990.

А. М. Зубар.