МАО ДУНЬ

МА́О ДУНЬ

• МАО ДУНЬ

(справж. — Шень Яньбін; 4.VII 1896, с-ще Учжень, пов. Туньсі, пров. Чжецзян — 27.III 1981, Пекін)

- кит. письменник і громад. діяч. Закін. 1916 підготовчий ф-т Пекін. ун-ту. Після 1949 був головою СП Китаю, міністром культури (до 1964). Один із засновників літ. групи реаліст. напряму "Літературне товариство" (1921). В період т. з. культур. революції зазнав переслідувань. Роман "Веселка" (1929, незакін.) — про дівчину-патріотку, що стала на шлях революц. боротьби. Соціальний аналіз кит. дійсності поч. 30-х pp. подав у романі "Перед світанком" (1933). У трилогії "Затемнення" (повісті "Розчарування", "Хитання" і "Пошуки", 1927 — 28) показав непослідовність дрібної буржуазії в кит. революції 1925 — 27, учасником якої був М. Д. Автор романів "Іржа" (1941), "Прибите інеєм, листя червоніє, наче квіти весною" (1942), зб. оповідань "Сільська трилогія" (1932 — 34), п'єси "В дні поминок" (1945) тощо. Після подорожі до СРСР (1946 — 47) опубл. книги "Побачене і почуте в СРСР" (1948) та "Бесіди про Радянський Союз" (1949). Популяризував рос. і укр. л-ри, зокрема творчість Т. Шевченка. У 1920 — 22 очолював журн. "Сяошо юебао" ("Щомісячник прози"), де вмістив біографію Т. Шевченка (вересень 1921), а також вірш укр. поета "Сонце заходить, гори чорніють" у власному перекл. під назвою "Роздуми у в'язниці" (жовтень 1921). Надр. 1921 свій перекл. драм. поеми "Вавилонський полон" Лесі Українки. У Пекіні виголосив 1961 промову на вечорі, присвяч. 100-річчю від дня смерті Кобзаря. Окр. твори М. Д. переклали І. Чирко та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Перед світанком. К., 1956; Іржа. К., 1985; Веселка. К., 1988; Рос. перекл. — Сочинения, т. 1 — 3. М., 1956; Избранное. Л., 1990.

■ Літ.: Федоренко М. Т. Мао Дунь. В кн.: Федоренко М. Т. Письменники сучасного Китаю. К., 1959; Сорокин В. Ф. Творческий путь Мао Дуня. М., 1962; Кунин В. В. Мао Дунь. Биобиблиографический указатель. М., 1958.

І. К. Чирко.