МАРКОВИЧ Дмитро Васильович

МАРКО́ВИЧ Дмитро Васильович

• МАРКОВИЧ Дмитро Васильович

[псевд. та крипт. — Волиняк, Гайдабура, Марківчанин, Оленин, Д. М. та ін.; 26.Х (7.XI) 1848, Полтава — 9.Х 1920, Вінниця]

- укр. письменник і громад. діяч. Походив з козацько-старшин. роду. Навч. спершу в Новгород-Сівер., потім у Волог. гімназії, звідки був виключений за видання літографованого журналу. У Вологді познайомився з О. Кониським, який вплинув на формування літ. і політ. поглядів М. Деякий час був вільним слухачем мед. ф-ту Київ. ун-ту. Під впливом свого дядька О. Марковича почав збирати і вивчати фольклор. 1868 навч. у Ніжин. правничому ліцеї. Закін. 1873 юрид. ф-т Новорос. ун-ту (Одеса). Працював слідчим, товаришем прокурора, суддею у м. Оргєеві (Бессараб.я), Херсоні, Катеринодарі, Каліші (Польща) та ін. З поч. 900-х pp. займався хліборобством, кооп. діяльністю (побл. м. Острога, згодом у Вінниці). В уряді УНР був генеральним суддею.

Як письменник дебютував 1877 оповіданням "Дурак". 1886 у Петербурзі видав першу частину альм. "Степ" (другу частину заборон. цензурою), де вмістив і свої твори. В оповіданнях, що згодом склали основу зб. "По степах та хуторах" (1899, 1908), М. із співчуттям зобразив "маленьку людину" в умовах пореформеного села (оповідання "У найми", "Два платочки", "Омелько Каторжний", "Шматок"та ін.). Водночас прагнув віднайти риси людяності навіть у "суспільних покидьків" (оповідання "На Вовчому хуторі", "Іван з Буджака"). Одним з перших в укр. л-рі звернувся до теми трудової еміграції (оповідання "Бразиліяни"), життя молдаван та ін. народів в Україні. В окр. творах (оповідання "На Свят-вечір", п'єса "Не зрозуміли" та ін.) змалював образи інтелігента-просвітянина з дворян у непростих, іноді й драматичних взаєминах з односельцями-трударями. Як прозаїк М. еволюціонував у бік худож. дослідження внутр. світу людини, безстороннього викладу життєвих подій. Написав спогади "Сюрприз" (1908), "Життя одної людини" (1918).

Тв.: Твори, кн. 1 — 2. К., 1918 — 19; По степах та хуторах. К., 1991.

Літ.: Бурчак Л. Письменник-гуманіст. "Книгарь", 1918, № 14; Кушнір М. Д. В. Маркович. "Книгарь", 1918, № 15; Покальчук В. Дмитро Маркович. "Плуг", 1928, № 11; Хращевський М. Матеріали до біографії Д. Марковича. В кн.: Література, зб. 1. К., 1928; Засенко О. "Треба жити по-новому, люблячи людей!..". В кн.: Маркович Д. По степах та хуторах. К., 1991.

Р. С. Міщук.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me