МАРКОВИЧ (Марковий) Светозар

МА́РКОВИЧ (Марковий) Светозар

• МАРКОВИЧ (Марковий) Светозар

(9.ІХ 1846, м. Заєчар — 26.II 1875, Трієст)

- серб. революц. демократ, філософ, публіцист, критик. Одержав вищу інженерну освіту в Белграді (1863 — 66), Петербурзі (1866 — 69), Цюріху (1869 — 70). Видавав першу на Балканах соціаліст. газ. "Раденик" ("Робітник", 1871 — 72), пропагував матеріалістичні, революц. ідеї М. Чернишевського. Літ.-крит. праці М. сприяли подоланню псевдоромант. патетики та утвердженню реалізму в серб. л-рі ("Поезія і мислення", 1868; "Реалізм і поезія", 1870; "Народ і письменники", 1872; "Реальний напрям у науці і житті", 1871 — 72; "Засади народної економії", 1874). Високу оцінку працям М. дав І. Франко; він писав про нього як про "знаменитого сербського діяча-мислителя" (Франко І. Зібр. тв., т. 26. К., 1980, с. 95). Про М. згадували в своїх працях С. Подолинський, Ф. Василевський; останній переклав ст. "Сербія на Сході" М. (під назвою "Що робити Сербії межи балканськими слов'янами", не опубл.).

Тв.: Рос. перекл. — Избранные сочинения. М., 1956.

Літ.: Пулинец А. С. Н. Г. Чернышевский и Светозар Маркович. "Ученые записки Черновицкого университета. Серия филологических наук", 1958, т. 30, в. 6; Кирилюк Є. П. Українські письменники — революційні демократи й літератури західних і південних слов'янських народів у XIX ст. В кн.: Кирилюк Є. П. Шевченкознавчі та славістичні дослідження. К., 1977.

Н. О. Непорожня.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me