МАРКОВ Євгеній Львович

МА́РКОВ Євгеній Львович

• МАРКОВ Євгеній Львович

[26.ІХ(8.Х) 1835, Щигровський пов. Кур. губ. — 17(30).III 1903, Воронеж]

- рос. письменник, критик, публіцист. Закін. 1857 Харків. ун-т. 1859 — 70 вчителював, був директором Сімф. гімназії, інспектором нар. уч-щ у Криму. 1870 залишив службу і присвятив себе земській діяльності. Літ. творчість почав нарисом "Вухань. Уривок із спогадів дитинства" (1858). Автор романів "Паничі" (1875), "Чорноземні поля" (1876), "Навчальні роки старого панича", "Берег моря" (обидва — 1880). Свої враження від подорожей виклав у збірках "Нариси Кавказу" (1887), "Подорож на Схід" (т. 1 — 2, 1890 — 91), "Росія в Середній Азії" (1901) та ін. У зб. "Нариси Криму" (1872) змалював природу, простежив історію краю. Виступав зі статтями на пед. теми, про творчість письменників

["Народні типи в російській літературі", 1865; "Критичні бесіди. Сатира і роман в цьому році", 1879; "Критичні бесіди (Комедія Островського)", 1880, та ін.].

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 2. СПБ, 1877.

■ Літ.: Литвинов В. В. Е. Л. Марков. Воронеж, 1904.

І. Я. Павленко.