МАРЧЕВСЬКИЙ Марко

МАРЧЕ́ВСЬКИЙ Марко

• МАРЧЕВСЬКИЙ Марко

[справж. — Марко Маринов Марков; 1(13).Х 1898, с. Марча, тепер у складі м. Дряново, Бургас. обл. — 10.IV 1962, Софія]

- болг. письменник. 1925 — 34 жив в СРСР, зокрема в Харкові, де закін. аспірантуру Ін-ту Тараса Шевченка. Працював редактором у болг. відділі Держ. вид-ва нац. меншостей УРСР. Друкувався в укр. виданнях. Учасник Міжнародної (другої) конференції революційних письменників у Харкові (1930). Разом з К. Кюлявковим був ініціатором створення у вересні 1930 групи "Болгарські пролетарські письменники на Україні", яка згодом стала секцією ВУСПП. Повернувшись 1934 до Болгарії, співробітничав у революц. пресі. У 40 — 50-х pp. редагував ряд журналів. Збірки оповідань "Бунт" (1930), "В країні троянд", "Червоний прапор" (обидві — 1932), роман "Вороги" (1934), повість "Село" (1937) — про антифашист. Вересневе повстання 1923 в Болгарії та життя болг. переселенців на Пд. України. Автор збірок нарисів "Вісім років у Радянському Союзі" (1834 — 35) і "Ранок над полями" (1935). Для дітей та юнацтва написав повісті "Партійна таємниця" (1948) і "Герої Беліци" (1950), романи "Митко Палаузов" (1951) і "Острів Тамбукту" (1955) та ін. Уклав "Російсько-болгарський словник" (1939), "Маленьку філософсько-наукову енциклопедію" (1939), "Маленьку літературну енциклопедію" (1940). Написав кілька статей про Т. Шевченка ("Народ і поет", 1939, та ін.). Перекладав з рос. л-ри. Окр. твори М. переклали М. Пригара, Д. Білоус, І. Білик, І. Мавроді, І. Буше та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Чотарі. Х., 1932; В країні троянд. Х. — Одеса, 1933; Герої Бєліци. К., 1956; Партійна таємниця. К., 1957; Острів Тамбукту. К., 1960; Рос. перекл. — Остров Тамбукту. София, 1958; Тихая пристань. София, 1971.

■ Літ.: Генов К. Марко Марчевски. София, 1961.

О. Д. Кетков.