МАТУШЕВСЬКИЙ Федір Павлович

МАТУШЕ́ВСЬКИЙ Федір Павлович

• МАТУШЕВСЬКИЙ Федір Павлович

(крипт. — Ф. М-ський, М. Ф., Павлович та ін.; 1871, м. Сміла, тепер Черкас. обл. — 21.X 1919, Афіни)

- укр. громад.-культур. діяч, публіцист, літ. критик. Закін. 1889 Київ. ун-т. Працював у журналах "Киевская старина", "Украинская жизнь", був ред. газет "Громадська думка", "Рада". Один із засновників вид-ва "Вік". Був членом Центр. Ради, 1919 — посол У HP у Греції. Автор багатьох публіцист. та істор.-літ. статей, нарисів про визначні постаті укр. л-ри, громад.-культур. життя. Найважливіші з них: "Божий чоловік. Пам'яті дорогого вчителя О. Я. Кониського" (1903), "В. Антонович при світлі автобіографії та даних історії" (1909), "Великі роковини. До 50-ліття смерті Тараса Шевченка" (1911), "З останніх літ життя В. М. Доманицького", "Жертви перехідної епохи. Анатоль Свидницький. Люборацькі" (обидва — 1912). Т. Шевченкові присвятив розвідки "К. Брюллов и Шевченко" (1900), "Значення Т. Шевченка", "Поезія волі й правди" (обидві — 1914), "Общественные и литературные влияния в первом периоде творчества Т. Г. Шевченко" (1916), публіцист. нарис "Посетители могилы Т. Г. Шевченко" (1903). Виступав з рецензіями на нові видання творів укр. письменників. Залишив спогади "Із щоденника українського посла" — про дипломат. діяльність у Греції (надр. у зб. "З минулого". Варшава, 1938).

Літ.: Чикаленко Є. Спогади (1861 — 1907), ч. 1. Львів, 1925; Єфремов С. Історія української літератури, т. 2. Мюнхен, 1989.

Ф. П. Погребенник.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me