МЕЙЄ (Meillet) Антуан

МЕЙЄ́ (Meillet) Антуан

• МЕЙЄ (Meillet) Антуан

(11.XI 1866, м. Мулен — 12.IX 1936, м. Шатомейан)

- франц. мовознавець, член Академії написів і красного письменства з 1924, чл.-кор. Петерб. АН з 1906, іноз. член АН України з 1924. Навч. в Париз. ун-ті. Професор Вищої практичної школи з 1891, Колеж де Франс з 1906. Очолював франц. соціологічну школу в лінгвістиці (див. Соціолінгвістика). Автор праць з індоєвроп. мовознавства, славістики, германістики, іраністики тощо: "Вступ в порівняльне вивчення індоєвропейських мов" (1903), "Історичне й загальне мовознавство" (т. 1 — 2, 1921 — 36), "Спільнослов'янська мова" (1924), "Порівняльний метод в історичному мовознавстві" (1925). Укладач і редактор кн. "Мови світу" (разом з М. Коеном; 1924, 2-е вид. — 1952), де розглядається і укр. мова. У своїх працях досліджував і питання розвитку укр. мови та її діалектів.

♦ Тв.: Общеславянский язык. М., 1951.

■ Літ.: Тимченко Є. [Рец. на кн.: Meillet A. Le stave commun. Paris, 1924]. "Україна", 1925, кн. 1 — 2; Кравчук P. В. Видатні зарубіжні славісти-мовознавці. В кн.: Кравчук Р. В. З історії слов'янського мовознавства. К., 1961; Щерба Л. В. Памяти A. Meillet. "Вопросы языкознания", 1966, № 3.

С. В. Семчинський.