МЕЛЬПОМЕНА
МЕЛЬПОМЕ́НА
• "МЕЛЬПОМЕНА"
- театр. журнал. Виходив 1918 — 19 в Одесі рос. мовою щотижня (65 номерів). Висвітлював питання розвитку драматургії і сцен. мист-ва — статті "Театр і революція", "Без репертуару", "Під руїнами старого театру", "Воскресла старовина" Б. Варнеке, "Мистецтво Його Величності Народу" О. Кугеля, "Театр у Христі" Б. Глаголіна, "Театротерапія" М. Євреїнова та ін. Надр. матеріали про стан укр. театру та його репертуар — "Український театр" і "Мастак великий. П. К. Саксаганський" Тіберія Горобця (О. Кузьмінського), "Пам'яті І. М. Стешенка" А. Ардова, "Четвертий Рим. (Лист з Києва)" Л. Нікуліна, мемуари "Мої спогади про Марка Лукича Кропивницького" О. Суслова. Журнал широко інформував про вистави театрів України, життя артист. труп, нові кінофільми та експозиції творів образотв. мист-ва. Вміщувалися також вірші, оповідання, статті А. Аверченка, О. Амфітеатрова, О. Вертинського, В. Горянського та ін., розділи з автобіогр. книги Ф. Шаляпіна тощо.
Г. Д. ЭЗленко.
Значення в інших словниках
- Мельпомена — Опікунка (театральна) Словник чужослів Павло Штепа
- Мельпомена — Мельпомена (по-грецьки "співаюча") – муза трагедії (спочатку вважалась музою пісні взагалі, потім пісні сумної). Мельпомена зображувалась у вигляді високої жінки з пов'язкою на голові, у вінку з виноградного листя, в театральній мантії, на котурнах... Словник крилатих висловів
- мельпомена — -и, ж. 1》 У давногрецькій міфології – одна з дев'яти муз, яка опікала й надихала творців трагедії та виконавців її ролей. 2》 перен. Символ сценічного мистецтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мельпомена — мельпоме́на (грец. Μελπομένη, «Співаюча») 1. В давньогрецькій міфології одна з дев’яти муз, яка опікала й надихала творців трагедії та виконавців її ролей. 2. Переносно – символ сценічного мистецтва. Словник іншомовних слів Мельничука
- Мельпомена — Мельпоме́на, -ни (муза) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)