МЕНАЦЬ (Menac) Антиця

МЕ́НАЦЬ (Menac) Антиця

• МЕНАЦЬ (Menac) Антиця

(11.VII 1922, Сплит)

- хорв. філолог, перекладачка, чл.-кор. Югосл. академії наук і мист-в з 1975. Закін. 1948 Загреб. ун-т, 1961 — 86 очолювала в ньому кафедру рос. мови. Сприяла вивченню україністики в цьому ун-ті, популяризувала укр. мову і л-ру. Одна з укладачів "Українсько-хорватського або сербського словника" (1979, разом з А. Коваль) і "Хорватсько-сербсько-російсько-українського фразеологічного словника" (1985, разом з Р. Тростинською). Перекладає укр. народну, класичну та сучас. поезію, зокрема твори Т. Шевченка, І. Франка (ввійшли до "Антології світової лірики", 1965; "Антології світової любовної поезії", 1968), І. Драча, Л. Костенко, Д. Павличка, П. Осадчука; прозу — Остапа Вишні, Вал. Шевчука.

■ Літ.: Пащєнко Є. Обрії югославської україністики. "Літературна Україна", 1984, 9 травня.

Є. М. Пащєнко.