МЕТАСТАЗІО (Metastasio) П'єтро

МЕТАСТА́ЗІО (Metastasio) П'єтро

• МЕТАСТАЗІО (Metastasio) П'єтро

(справж. — Трапассі; 3.I 1698, Рим — 12.IV 1782, Відень)

- італ. поет і драматург. 1719 прийнятий до поет. академії Аркадія. З 1730 — придворний поет у Відні. 1718 побачила світ його зб. "Поезії", до якої ввійшли трагедія "Юстин", ідилії "Банкет богів" та "Викрадення Європи", поеми "Смерть Катона" і "Походження законів", ода "На святе Різдво". Автор бл. 30 лірич. трагедій для муз. театру, кращі з яких: "Покинута Дідона" (1724), "Адріан у Сирії", "Деметрій" (обидві — 1731), "Олімпіада" (1732), "Демофонт" (1733), "Титове милосердя" (1734), "Антігон" (1743), "Цар-пастух" (1751), М. належать також праці з поетики. Музику на твори М. писали М. Березовський (опера "Демофонт" та ін.), К. В. Глюк, В. А. Моцарт, Д. Скарлатті, І. Мислівечек. Окр. вірші М. переклав І. Качуровський.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Александр в Иидии. СПБ, 1755; Узнанная Семирамида. СПБ, 1760; Олимпиада. СПБ, 1769; Антигон. СПБ, 1770.

■ Літ.: Стендаль Ф. Жизнеописание Гайдна, Моцарта и Метастазио. В кн.: Стендаль Ф. Собрание сочинений, т. 8. М., 1959; Реизов Б. Г. Итальянская литература XVIII в. Л., 1966.

Т. Т. Духовний.