1. Українська літературна енциклопедія

метатеза

метате́за

• метатеза

(від. грец. μετάυεσις — переміщення, перестановка) — переставляння звуків, рідше складів у словах (напр., бгати з гъбати, ведмідь з медвЂдь, капость з пакость). Частіше буває в словах іншомов. походження [напр., друшляк з нім. Durchschlag (дуршлаг), Нимидора з грец. Μυνοδωρα (Минодора) ]. Зумовлене намаганням уникнути важковимовлюваних або не властивих даній мові звукосполучень; один із видів комбінаторних змін звуків. Форми М. нерідко стають термінами (напр., шавлія з сальвія), розмовними (соша з шосе), просторічними (булгахтер з бухгалтер), діалектними (кирниця з криниця) синонімами літ. лексики. У худож. л-рі жартівливі М. використовуються для створення каламбурних та гумор. ефектів (напр.: "...Купріян нікуди не зникав, порався біля пані, яка безуспішно шукала пляшечку з валер'янкою. — Валер'яне! Де моя купріянка? Тобто, де валер'янка?". О. Носенко).

■ Літ.: Булаховський Л. А. З історичних коментаріїв до української мови. Метатеза. "Мовознавство", 1949, т. 8.

О. Д. Пономарів.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метатеза — Метате́за: — переміщення, перестановка [36] Словник з творів Івана Франка
  2. метатеза — метате́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. метатеза — -и, ж., лінгв. Мимовільна перестанова двох сусідніх звуків у слові, напр.: "тарілка" замість "талірка" (з німецької Teller), російське "мрамор" замість "мармор" (з латинської marmor) та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. метатеза — (грамат.) перестановка (приголосних) Словник чужослів Павло Штепа
  5. метатеза — МЕТАТЕ́ЗА, и, ж., лінгв. Мимовільна перестановка двох сусідніх звуків у слові, напр.: “тарілка” замість “талірка” (з німецької Teller), російське “мрамор” замість “мармор” (з латинської marmor) та ін. Ім'я Фрол .. виникло в результаті метатези від іншого імені – Флор (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. метатеза — метате́за (від грец. μετάθεσις – переміщення, перестановка) перестановка приголосних звуків у середині слова (напр., талірка – тарілка). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. метатеза — Метате́за, -зи; -те́зи, -те́з (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. метатеза — МЕТАТЕ́ЗА, и, ж., лінгв. Мимовільна перестановка двох сусідніх-звуків у слові, напр.: "тарілка" замість "талірка" (з німецької Teller), російське "мрамор" замість "мармор" (з латинської marmor) та ін. Словник української мови в 11 томах