МИГАЛЬ Тарас Степанович

МИГА́ЛЬ Тарас Степанович

• МИГАЛЬ Тарас Степанович

(19.VII 1920, с. Русів, тепер Снятинського р-ну Івано-Франк. обл. — 13.VIII 1982, Львів)

- укр. письменник і публіцист. Закін. 1937 гімназію і 1939 ліцей у Коломиї. Навч. 1946 у Львів. мед. ін-ті. Працював у редакціях львів. газет, журналі "Жовтень" (з 1990 — "Дзвін"). Автор збірок оповідань і нарисів "На бистрині" (1960), "Зустріч літа" (1963), "Білий гуцул" (1964) — про життя на західноукраїнських землях, людей праці, їхню духовність. Подіям другої світ. війни присвячені романи М. "Шинок „Оселедець на ланцюгу"" (1966), "Вогонь і чад" (1970), "Пробуджене місто" (1976), "Останній пароль" (1979). У худож.-докум. повісті "Із життя не піду ніколи" (1978) розповідається про письменника О. Гаврилюка. Опубл. збірки памфлетів, фейлетонів і статей "Живим і мертвим", "АБН", (обидві — 1967), "Знайде вас комета — мета" (1973), "З-під ганебного стовпа" (1974; респ. премія ім. Я. О. Галана, 1975), "Страх перед правдою" (1978). У творчості М. знайшли відображення героїзм і мужність людей у роки війни, їхня мирна праця, багатство внутр. світу. Був незаконно репресований 1950. Реабілітований 1956.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Огонь и чад. М., 1978.

■ Літ.: Василевич Б. Колос дозріває влітку. "Жовтень", 1964, № 2; Малаш М. Шляхи до прозріння. "Літературна Україна", 1966, 13 вересня; Жулинський М. Ширшають тематичні обрії. "Літературна Україна", 1973, 10 серпня; Цьох Й. Підсумок життя у публіцистиці. "Жовтень", 1983, № 3.

В. Г. Пугач: