МИХАЙЛОВСЬКИЙ Микола Костянтинович

МИХАЙЛО́ВСЬКИЙ Микола Костянтинович

• МИХАЙЛОВСЬКИЙ Микола Костянтинович

[15 (27).XI 1842, с. Мещовськ, тепер місто Калуз. обл. — 28.I (10.II) 1904, Петербург]

- рос. соціолог, один з теоретиків народництва, письменник, публіцист, літ. критик. Навч. 1856 — 63 в Петерб. ін-ті гірничих інженерів, слухав лекції в Петерб. ун-ті. Друкувався в журналах "Отечественные записки", "Русское богатство" (1894 — 1904 — редактор), газ. "Русские ведомости" та ін. Твори М. "Що таке прогрес?" (1869) та "Герої і юрба" (1882) містять теор. основи суб'єктивно-соціол. народницької доктрини, розвивають ідею "критично мислячих осіб" як рушіїв прогресу. Автор статей про Л. Толстого, Ф. Достоєвського, І. Тургенєва, А. Чехова, циклу нарисів "Упереміж" (1876 — 77) та ін. М. сприяв публікації в журн. "Русское богатство" творів укр. авторів у рос. перекладі. І. Франко згадував М. у кількох статтях, відгукнувся на його смерть некрологом "Микола Костянтинович Михайловський" ("Літературно-науковий вістник", 1904, т. 25). Згадки про М. є в п'єсі М. Старицького "Хрест життя" (1901), листі Лесі Українки до матері (27 січня 1903).

♦ Тв.: Полное собрание сочинений, т. 1 — 8, 10. СПБ, 1906 — 14; Сочинения, т. 1 — 6, СПБ, 1896 — 97; Литературно-критические статьи. М., 1957; Литературная критика. Статьи о русской литературе XIX — начала XX века. Л., 1989; Укр. перекл. — Не буду я на долю нарікати. В кн.: Грабовський П. Вибрані твори, т. 1. К., 1985.

■ Літ.: Бялый Г. А. Николай Константинович Михайловский. В кн.: История русской критики, т. 2. М. — Л., 1958; Слинько А. А. Н. К. Михайловский и русское общественно-литературное движение второй половину XIX — начала XX века Воронеж, 1982.

Н. М. Нагорна.