МИХАЙЛЮК Михайло Ількович

МИХАЙЛЮ́К Михайло Ількович

• МИХАЙЛЮК Михайло Ількович

(1.Х 1940, м. Серет Сучав. повіту)

- укр. письменник у Румунії. Закінчив 1964 Бухарестський університет. У 1990 — 91 був гол. редактором укр. газети "Наш голос". Автор збірок поезій "Інтермеццо" (1971), "Дума про батька" (1990), новел "Біле-пребіле поле" (1974), романів "Не вір крику нічного птаха" (1981), "Міст без поруччя" (1988), зб. віршів для дітей "Мурчик-кіт упав з воріт" (1975), есе про укр. поезію в Румунії "Слово про слово" (1983). Проза та лірика М. позначені роздумами про сенс людського життя, складні проблеми сучас. світу, красу інтимних почуттів. М. упорядкував зб. літ.-худож. нарисів та репортажів "Про землю і хліб" (1972), написав ряд передмов до рум. видань творів І. Франка, Г. Квітки-Основ'яненка, Ю. Федьковича і статей про творчість Т. Шевченка, Лесі Українки, В. Стефаника, М. Коцюбинського.

Тв.: [Вірші]. "Літературна Україна", 1990. 19 липня.

Літ.: Ласло-Куцюк М. Дійсність у новелі. "Радянське літературознавство", 1988, № 11.

Т. А. Носенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me