МИЦИК Федір Олексійович

МИ́ЦИК Федір Олексійович

• МИЦИК Федір Олексійович

[5 (18).IX 1911, с. Вишнопіль, тепер Тальнівського р-ну Черкас. обл. — липень 1941]

- укр. поет. Закін. 1938 Комуніст. ін-т журн-ки (Харків). Працював на індустр. будовах, у ред. газет Кубані, Києва, Тернополя. Учасник Вел. Вітчизн. війни, загинув у боях на Київ. напрямку. Протягом 1939 — 41 підготував до друку кілька рукопис. збірок. Окр. книжкою поезії М. уперше видані 1962 ("Моїй землі"). Згодом вийшли збірки "Поезії" (1974), "Моя починається пісня" (1991). Деякі вірші вміщено в колект. збірках "Пісня полеглих — в строю" (1965), "Вогневій", "Вінок слави" (обидві — 1970), "Прапори і багнети" (1986) та ін.

Літ.: Мицик М. "Візьму своє слово, як зброю...". "Літературна Україна", 1971, 22 червня; Через п'ятдесят літ. "Літературна Україна", 1991, 26 вересня.

В. Ф. Мицик.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me