МИШАНИЧ Олекса Васильович

МИША́НИЧ Олекса Васильович

• МИШАНИЧ Олекса Васильович

(1.IV 1933, с. Ляховець, теп. Лісковець Міжгір. р-ну Закарп. обл.)

- укр. літературознавець, фольклорист, доктор філол. наук з 1982. Закін. 1956 Ужгор. ун-т. З 1961 працює в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН України (з 1985 — зав. відділом давньої укр. л-ри). Перший віце-президент (з 1993) Міжнар. асоціації україністів. Досліджує давню укр. л-ру, фольклор, текстологію, літ. рух на Закарпатті, л-ру українців-русинів Чехії, Словаччини і кол. Югославії. Автор праць "Література Закарпаття XVII — XVIII ст." (1964), "Григорій Сковорода і усна народна творчість" (1976), "Українська література другої половини XVIII ст. і усна народна творчість" (1980), "Від підкарпатських русинів до закарпатських українців" (1991). Один з авторів "Історії української літератури" у 8 томах (т. 1, 1967) та "Історії української літератури" у 2 томах (т. 1, 1987)! Упорядник книжок "Українська література XVIII ст." (1983), "На Верховині. Збірник творів письменників дорадянського Закарпаття" (1984). Брав участь у підготовці до видання творів І. Франка, І. Нечуя-Левицького, С. Руданського, Л. Глібова, А. Кримського, Лесі Українки, Марка Черемшини, О. Маковея, В. Гренджі-Донського, Наталени Королевої, Катрі Гриневичевої, С. Черкасенка та ін. За розробку наук. принципів, упоряд., підготовку текстів Зібрання творів І. Франка у 50 томах та коментарі удостоєний Держ. премії України ім. Т. Г. Шевченка (1988).

■ Літ.: Сулима М. Доробок, гідний поваги. "Літературна Україна", 1993, 22 квітня.

Ю. М. Луценко.