МОРІЦ (Móricz) Жигмонд

МО́РІЦ (Móricz) Жигмонд

• МОРІЦ (Móricz) Жигмонд

(2.VII 1879, с. Тісачече, тепер Сабольч-Сатмар. медє — 4.IX 1942, Будапешт)

- угор. письменник. Навч. 1897 — 1902 в Дебрец. та Будапешт. ун-тах. На поч. 1-ї світ. війни був військ. кор. у Галичині. Учасник Угор. революції 1919, за що згодом зазнав переслідувань з боку властей. З 1939 — ред. журн. "Kelet Népe" ("Народ Сходу"), навколо якого об'єдналися демокр. сили. Перша зб. оповідань "Сім крейцерів" (1909) привернула увагу реаліст. манерою письма, вмінням автора у короткому епізоді виразити складність життя. В романі "Золото в болоті" (1911) помітна схильність М. до натураліст. тлумачення сусп. подій. Одна з провідних тем письменника цього періоду — відтворення задушливої атмосфери життя провінц. містечок, екон. і культур. відсталості, морального консерватизму. Настрої широких верств населення напередодні війни, зіткнення різних філос. поглядів передав у романі "Смолоскип" (1917). У романах М. "Від зорі до зорі" (1926), "Панські забави" (1927), "Спекотні поля" (1929) розкрив соціальне становище дрібного дворянства. Роман "Родичі" (1930) — розставання з ілюзіями щодо можливості екон. і соціального розвитку на старих засадах. Автор трилогії "Ердей" (1922 — 33; про драм. сторінки угор. історії 17 — 20 ст.), романів "Щаслива людина" (1936), "Бетяр" (1937), "Сирітка" (1941), повістей "У глухому закутку" (1911), "Будь чесним до самої смерті" (1920), п'єс. Своєрідним підсумком творчого шляху М. є автобіогр. роман "Історія мого життя" (1938). Символом нерозривної єдності долі письменника і народу стала незакін. трилогія про нар. месника "Шандор Рожа" (романи "Шандор Рожа сідає на коня", 1941; "Шандор Рожа супить брови", 1942). Твори М. відзначаються широтою охоплення подій, глибиною розкриття соціально-політ. явищ, сутності людини. Окр. твори М. переклали І. Чендей, Ю. Шкробинець, М. Івашкович, І. Мегела.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Оповідання. Ужгород, 1954; Будь чесним до самої смерті. К., 1979; Родичі. К., 1979; Рос. перекл. — Избранное, т. 1 — 2. М., 1958; Пьесы. М., 1962; Жужанна в Клагенфурте. М., 1970; Избранное. М., 1980.

■ Літ.: Мегела І. Співець народної надії. "Всесвіт", 1979, № 7; Умнякова Е. В. Жигмонд Мориц и современная венгерская литература. М., 1985; Мегела 1. П. Реалізм Жигмонда Моріца. К., 1985; Сувиженко Л. И. Жигмонд Мориц и его время. Л., 1988.

І. П. Мегела.