МОРШТИНИ (Morsztyny)

МО́РШТИНИ (Morsztyny)

• МОРШТИНИ (Morsztyny)

- родина польс. поетів переважно з традиціями аріанства (течія в християнстві, що заперечувала офіц. вчення церкви). Збігнев М. (бл. 1628 або 1622 — 13.XII 1689, м. Крулевець). Двоюрідний брат Яна Анджея М., родич Ієроніма та Станіслава М. З 1648 перебував на військ. службі при лит. гетьмані Я. Радзивіллі. Писав реліг., любовну лірику; вірші про воєнні події перейняті мотивами марності людського життя (зб. віршів "Пісня в утиску", 1671; поема "Славна перемога над турками під Хотином 1673 року", 1674). За життя не опубл. збірки "Польські вірші" (1675), "Домашня муза" (1681 — 84), цикл "Емблеми". Майстерно володів технікою епіч. оповіді, барокового орнамент. вірша. Окр. його вірші переклали М. Петренко, Л. Череватенко (опубл. у кн. "Антологія польської поезії", т. 1. К., 1979; зб. "Польські фрашки". К., 1990).

○ Ієронім М. (Ярош; бл. 1580 — 1623, м. н. і см. невід.). Родич Збігнева, Яна Анджея та Станіслава М. Найпопулярніший його твір — "Подружні закуски" (1650), що містить дві новели у прозі та вірш. розділ "Втішна історія про благородну принцесу Банялуку зі східної країни". 1606 вид. цикл придворної поезії "Світова розкіш". Епіграми та лірич. вірші зб. "Сумарій віршів" (1606 — 13) довгий час залишалися в рукописі. Поезії Ієроніма М. притаманні риси раннього бароко. Окр. вірші переклав Л. Череватенко (опубл. у кн. "Антологія польської поезії", т. 1. К., 1979).

○ Станіслав М. (після 1623, с. Підгір'я чи м. Рациборськ — 1725). Родич Збігнева, Ієроніма та Яна Анджея М. Учасник Збаразької (1649) і Хотинської (1674) битв. Автор зб. віршів "Сумні жалі по втрачених дітях" (1689). Перекладав твори Л. А. Сенеки, Ж. Расіна.

○ Ян Анджей М. (24.VI 1621, побл. Кракова — 8.I 1693, Париж). Двоюрідний брат Збігнева М., родич Ієроніма та Станіслава М. З 1638 навч. у Лейден. ун-ті. Займав високі посади при дворах королів Владислава IV і Яна Казимира. Запідозрений у зраді, покинув батьківщину й оселився у Франції. Автор збірок лірич. віршів "Канікули, або Собача голова" (1647, опубл. 1844) і "Лютня" (1661, опубл. 1875). Творчість Яна Анджея М. — взірець зрілого польс. бароко, якому властиві урочистий стиль, нагромадження красивих поет. фігур. Перекладав і переспівував твори Д. Маріно, Т. Тассо, П. Корнеля. Окр. вірші Яна Анджея М. переклали В. Гуцуленко, М. Петренко, Л. Череватенко (опубл. у кн. "Антологія польської поезії", т. 1. К., 1979; зб. "Польські фрашки". К., 1990).

Р. П. Радишевський.