МОЧУЛЬСЬКИЙ Василь Миколайович

МОЧУ́ЛЬСЬКИЙ Василь Миколайович

• МОЧУЛЬСЬКИЙ Василь Миколайович

[1 (13).I 1856, с. Стрюкове, тепер Миколаївського р-ну Одес. обл. — 21.I 1920, Одеса]

- рос. і укр. історик літератури, мовознавець і фольклорист. З родини священика. Закін. 1879 Новорос. ун-т (Одеса). Викладав рос. словесність у гімназіях, з 1889 — у Новорос. ун-ті, де згодом став професором. Захистив магістер. дисертацію "Історико-літературний аналіз вірша про Голубину книгу" (1889), докторську — "Сліди народної Біблії в слов'янській і давньоруській писемності" (1893). Автор. праць: "Опис рукописів В. І. Григоровича" (1890), "Освіта на півдні Росії за царювання імператриці Катерини II" (1897), "Малоросійські та петербурзькі повісті Гоголя" (1902). Досліджував житіє Сави Освященного за пергаменним рукописом 13 ст. (ст. "До історії малоруського наріччя", 1894), укр. поетики, драми й панегірики 17 ст. (ст. "Відношення південноруської схоластики XVII ст. до псевдокласицизму XVIII ст.", 1904), сюжет про смерть козака в укр. піснях і думах, журналіст. діяльність В. Рубана та ін. Вивчав окр. питання кримськотатар. фольклору, етнографії болг. населення України.

С. І. Білокінь.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me