МОЧУЛЬСЬКИЙ Михайло Михайлович

МОЧУ́ЛЬСЬКИЙ Михайло Михайлович

• МОЧУЛЬСЬКИЙ Михайло Михайлович

(псевд. — М.-ський, М. Модестенко, М. М. та ін.; 13.IX 1875, м. Миколаїв, тепер Львів. обл. — 14.II 1940, Львів)

- укр. літературознавець, критик, перекладач. Закін. 1898 юрид. ф-т Львів. ун-ту. Автор істор.-літ. праць "До генези й пояснення „Інтродукції" до „Гайдамаків" Т. Шевченка" (1922), "Іван Манжура, український поет і етнограф" (1926), "Гощинський, Словацький і Шевченко як співці Коліївщини" (1936), "Погруддя з бронзи" (1938, про І. Манжуру та М. Цертелєва), "Іван Франко. Студії та спогади" (1938). Друкував крит. огляди літ. процесу кін. 19 — поч. 20 ст. ("Українська література", 1906), рецензії на твори укр. письменників цього періоду (О. Кобилянської, Х. Алчевської, О. Луцького та ін.). Як критик підтримував новатор. тенденції в розвитку укр. л-ри, виступав проти декадент. течій. Переклав польс. мовою 18 новел В. Стефаника ("Палій", "Камінний хрест", "Катруся" та ін.), надр. їх окр. книжкою під назвою "Кленові листки" (Львів, 1904). Видав кілька збірок укр. поетів, зокрема "Україні" В. Самійленка (1906).

♦ Тв.: З останніх десятиліть життя Івана Франка (1896 — 1916). В кн.: Іван Франко у спогадах сучасників. Львів, 1956; Ольга Кобилянська, "Через кладку". В кн.: Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. К., 1963.

■ Літ.: Погребенник Ф. П. Михайло Мочульський. В кн.: Історія української літературної критики. К., 1988.

Ф. П. Погребенник.