МОШИНСЬКИЙ (Moszyński) Казімеж

МОШИ́НСЬКИЙ (Moszyński) Казімеж

• МОШИНСЬКИЙ (Moszyński) Казімеж

(псевд. — Kazimerz Ruski; 5.III 1887, Варшава — 30.III 1959, Краків)

- польс. етнограф, славіст, член Польс. АН з 1952. Навч. 1906 — 09 в ун-тах Берна, Фрібура, 1910 — Академії красних мистецтв у Кракові. Член НТШ у Львові з 1933, почесний член ряду іноз. АН. З 1926 — професор Ягеллон., 1935 — 39 — Вільнюс. ун-тів. Дослідник культури і фольклору слов'ян. зокрема українців і білорусів. Від 1913 бував не раз в Україні, 1932 разом з Ф. Колессою досліджував укр. муз. фольклор. Автор праць: "Обряди, вірування і народні перекази з околиць Бережан" (1914), "Дослідження про походження і первісну культуру слов'ян" (1925), "Східне Полісся" (1928), "Етногеографічні студії Східної Польщі" (1929), "Народна культура слов'ян" (т. 1 — 3, 1929 — 39), "Сучасний стан корінної мелографії Білорусії і Полісся" (1934), "Первісні межі праслов'янської мови" (1957), "Про способи дослідження матеріальної культури праслов'ян" (1962) та ін.

Л. З. Мазепа.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me