МУХІН Володимир Євграфович

МУ́ХІН Володимир Євграфович

• МУХІН Володимир Євграфович

(28.VII 1916, с. Милєєво, тепер Хвастовицького р-иу Калуз. обл.)

- рос. письменник. Закін. 1940 Моск. гірничий ін-т. Живе в Україні. Працював на шахтах Донбасу. Автор збірок віршів та поем "Вірші" (1952), "Заповітне бажання" (1954), "Друзям-шахтарям" (1960), "Високе звання" (1961), "Куртка шахтаря" (1969), "Не перестану дивуватися" (1974), "Під землею і під сонцем" (1976), "Не знаючи спокою" (1984) та ін. Осн. тема — героїчне минуле та сьогодення донец. краю. Романи "Раптовий викид" (1979), "Ні життя самого" (1986), зб. повістей "Нижче рівня моря" (1984), докум. повість "Піднаглядний Черніцин" (1976) — про події Вел. Вітчизн. війни, нелегкі шахтарські будні. Дітям адресував ряд віршів і поему "Золоте море" (1959). Окр. вірші М. перекл. укр. мовою.

♦ Тв.: Горноспасатели. К., 1985; Подземный десант. М., 1988; Лишь сильному впору. Донецк, 1992.

В. О. Соболь.