НАДІЇН Дмитро Пимонович

НАДІ́ЇН Дмитро Пимонович

• НАДІЇН Дмитро Пимонович

[16.V (за ін. даними — 21.Х) 1907, с. Володимирівка, нині Казанківського р-ну Микол. обл. — березень 1942, м. Батайськ Рост. обл.]

- укр. поет. Закін. 1930 Микол, ін-т нар. освіти. Був на журналіст. роботі; з 1933 жив в Одесі, працював відп. секретарем журн. "Літературний Жовтень", водночас читав лекції з історії укр. л-ри в Одес. пед. ін-ті. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Був безпідставно звинувачений у ворожій пропаганді, вбитий під арештом під час прориву противника. Автор збірок "На світанні" (1929), "Втручання поета" (1931), "Прозорість" (1933), "Я був бійцем" (опубл. 1958), "Пісня мужніх" (опубл. 1960), "Пісня бійця" (опубл. 1966). Творчості Н. властиві романтика, ліризм. Портрет с. 445.

♦ Тв.: Прозорість. К., 1972.

■ Літ.: Дузь І. Недоспівана пісня бійця. В кн.: Надіїн Д. П. Пісня бійця. Одеса, 1966; Крижанівський С. Поет залишається молодим. В кн.: Надіїн Д. П. Прозорість. К., 1972; Дузь І. Смерть без вироку. "Чорноморська комуна", 1990, 4 грудня.

Г. Г. Єжелов, Г. Д. Зленко.