НАДЬ (Nagy) Ласло

• НАДЬ (Nagy) Ласло

(17.VI 1925, с. Фелшоісказ, тепер медє Веспрем — 30.I 1978, Будапешт)

- угор. поет і перекладач. Навч. 1946 — 49 в Ін-ті приклад, і образотв. мист-ва (Будапешт). Працював у пресі. Автор збірок "Щезни, біль" (1949), "Недільна втіха" (1956), "Обличчям до моря" (1966), "Небо і земля" (1971), "Блукач у віршах" (1973), "Вже дзвонять по мені дзвони" (1977) та ін. Н. належать також щоденник "Спроба проти смутку" (1980), есе "Надсилаю вам гілку золоту" (1979). Ліриці Н. притаманна простота і водночас вишуканість стилю. Його поезії мають фольклор. основу, вони пройняті високою громадянськістю, філос. роздумами, почуттям єдності з природою. Перекладав європ., зокрема рос. (В. Жуковського, О. Пушкіна, О. Блока, С. Єсеніна), лірику. Переклав і уклав "Антологію болгарської поезії" (1975). Окр. вірші Н. переклали М. Братан, В. Фединишинець, Ю. Шкробинець.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Гімн у всі часи. "Жовтень", 1970, № 6; [Вірші]. "Всесвіт", 1979, № 7; Рос. перекл. — Стихи. М., 1985.

■ Літ.: Мегела І. Пристрасність художнього мислення. "Всесвіт", 1975, № 4; Такач Лайош М. Поезія Ласло Надя. "Всесвіт", 1979, № 7.

Г. П. Герасимова.