НАЗІР Хакім

НАЗІ́Р Хакім

• НАЗІР Хакім

(справж. — Хакім Назірович Назіров; 15.Х 1915, Ташкент)

- узб. письменник, нар. письменник Узбекистану з 1984. Закін. 1941 Ташк. пед. ін-т. Пише для дітей і молоді — збірки оповідань "Піонерський сад" (1950), "Добре ім'я" (1962), "Вогненна ріка" (1966); повісті "Вогні Кокарала" (1954), "Незгасні блискавки" (1957), "Вітри Коктерака" (1968); роман "Крила сокола" (1973). Провідна тема — життя підлітків, їхні взаємини з дорослими у сім'ї, школі тощо. У збірках оповідань "Ціна людини" (1958) та "В пошуках героя" (1970) Н. порушує гострі морально-етич. проблеми. Його творам притаманні нарисова точність, публіцист. пафос. Перекладає з рос. л-ри. Нагород. почесним дипломом Г. К. Андерсена. Окр. твори Н. переклав В. Женченко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Повісті. К., 1975; Рос. перекл. — Ветры Коктерака. М., 1971; Сабир — внук Надира. М., 1979.

■ Літ.: Разумневич В. Неугасимый свет радости. В кн.: Назир Х. Крылья сокола. — Неугасимые молнии. — Огненная река. — Рассказы. Ташкент, 1986.

В. Т. Леденьов.