НАЙДЬОНОВ Сергій Олександрович

НАЙДЬО́НОВ Сергій Олександрович

• НАЙДЬОНОВ Сергій Олександрович

[справж. прізв. — Алексєєв; 14 (26).IX 1868, Казань — 5.XII 1922, Ялта]

- рос. драматург. Закін. 1889 Московське муз.-драматичне училище. Був актором. З 1909 Н. жив у Криму. В першій п'єсі "Діти Ванюшина" (1901; укр. перекл. Й. Стадника) відобразив реаліст. картину життя рос. купецтва. Автор п'єс "Номер тринадцятий", "Блудний син", "Багата людина" (всі — 1903), "Явдошине життя" (1904), в яких осн. увага зосереджена на проблемі "маленької людини". Н. належать і міщан. комедія "Гарненька" (1907), камерна психол. драма "Роман тьоті Ані" (1912), п'єси "Робітниця" (1915), "Жертви нашого часу" (1917, нова ред. — "Полотняне небо", 1919), п'єса-хроніка "Москва. Сцени з московського життя 1905 року" (1921, про рос. революцію 1905 — 07), істор.-революц. драма "Незгасне світло" (1922). Для творів Н. характерні чіткість соціально-психол. характеристик, віртуозна розробка масових сцен, діалогів, динамізм дії. П'єса "Діти Ванюшина" входила до репертуару театрів Києва та Одеси.

Тв.: Пьесы, т. 1 — 2. СПБ, 1907 — 11; Дети Ванюшина. М., 1955; Укр. перекл. — Діти Ванюшина. Львів, 1904.

Літ.: Чернышев А. А. Путь драматурга. С. А. Найденов. М., 1977.

В. С. Ботнер.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me