НАКОНЕЧНИЙ Микола Федорович

НАКОНЕ́ЧНИЙ Микола Федорович

• НАКОНЕЧНИЙ Микола Федорович

[25.VIII (6.IX) 1900, с. Новий Тагамлик, тепер Машівського р-ну Полтав. обл. — 11.XI 1981, Харків]

- укр. мовознавець. Закін. 1923 Полтав. ін-т нар. освіти. Вчителював, викладав у вузах Харкова, був безпідставно звинувачений в "буржуазному націоналізмі" і звільнений з роботи. 1958 — 70 — ст. викладач Харків. ун-ту. Автор посібника "Українська мова" (1928), розділу "Фонетика" в "Курсі сучасної української літературної мови" (1951), "Програми з української діалектології для університетів і факультетів мови й літератури педагогічних інститутів" (1941; 2-е вид., 1949). Досліджував також орфоепію, культуру укр. мовлення (праця "Українська літературна вимова", не опубл.), лексикографію, один з укладачів "Практичного російсько-українського словника" (1926), редактор "Російсько-українського фразеологічного словника" (укладачі І. Вирган та М. Пилинська, 1959 — 67) тощо. Виступав з рецензіями на мовозн. праці.

Тв.: До характеристики української вимови Т. Шевченка та його найближчих попередників. "Вісник Харківського університету, № 7. Серія філологічна", 1965, в. 1; Розмаїтість форм — багатство мови. "Мовознавство", 1967, № 2; Г. Квітка-Основ'яненко і розвиток національної літературної мови. "Мовознавство", 1990, № 4.

Літ.: Муромцева О. Лінгвістична діяльність Миколи Федоровича Наконечного. "Мовознавство", 1990, № 4.

І. М. Лисенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me