НАЛИВАЙКО Степан Іванович

НАЛИВА́ЙКО Степан Іванович

• НАЛИВАЙКО Степан Іванович

(26.IX 1940, с. Масевичі Рокитнівського р-ну Рівн. обл.)

- укр. перекладач, індолог. Закін. 1967 ф-т сх. мов Ташк. ун-ту, навч. також у Лакхнауському ун-ті (шт. Уттар-Прадеш, Індія). Працював у вид-ві "Дніпро", з 1987 — зав. відділом л-р країн Азії, Африки і Лат. Америки журн. "Всесвіт". Перекладає з інд. л-ри (гінді, урду та англ. мов): романи "Дівчина і тисяча безумців", "Коли пробудилися поля" (1971), "Пагони бурі" (1972) К. Чандара, "Гід" (разом з О. Хатунцевою) і "Продавець солодощів" Р. К. Нараяна (обидва — 1974), "Дві пригорщі рису" Т. Ш. Піллаї та "Дим, вогонь і людина" Ш. Шрівастава (обидва — 1975), "Листя на гілці" М. Мані (1988), зб. новел "Свято кохання" (1976) та роман "Жертовна корова" (1979) Премчанда, повість "Село над морем" А. Десаї (1987), зб. повістей та оповідань "Перо рожевої чакви" (1984), зб. повістей "Ой не течи, Ганго, вночі..." (1985), твори фольклору та давнього письменства — "Рамаяна" (1979, скороч. переклад з прозового переказу Премчанда), збірки "Індійські прислів'я та приказки" (1983) та "Індійські народні казки" (1984). Н. опубл. в укр. та інд. пресі ряд статей про інд.-слов'ян.-укр. міфол., істор., мовні паралелі.

■ Літ.: Чайковський Б. Степанові Наливайку — 50. "Літературна Україна", 1990, 13 грудня.

Р. І. Доценко.