НАРІЖНИЙ Василь Трохимович

НАРІ́ЖНИЙ Василь Трохимович

• НАРІЖНИЙ Василь Трохимович

[1780, с. Устивиця, тепер Великобагачанського р-ну Полтав. обл. — 21.VI (3.VII) 1825, Петербург]

- укр. і рос. письменник, етнограф. З козац. родини. Навч. у Черніг. бурсі, 1792 — 99 — у Моск. університет. гімназії, 1799 — 1801 — Моск. ун-ті. З 1801 — на службі в різних департаментах м-в внутр. справ і військового. Перші твори — поезії, присвячені давньорус. історії, з'являються друком 1798. У кн. істор. повістей "Словенські вечори" (1809) відчутні елементи преромантичної поетики. Н. стояв біля джерел російської та української романістики — реалістичний роман "Російський Жілблаз, або Пригоди князя Гаврила Симоновича Чистякова" (ч. 1 — 3, 1814; ч. 4 — 6 були заборонені цензурою; повністю опубл. 1938), прототипом одного з героїв якого є Г. Сковорода. У творчості Н. органічно відбилися життя України, її історія, культура. В романі "Арістіон" (1822), повісті "Багатий бідняк..." та ін. відчутний вплив побутової укр. казки, пісні, інтермедії, вертепної драми, орації, бурлеску і травестії. Картини укр. історії 17 ст., бурсацького побуту змалював у романі "Бурсак" (1824). Повість "Запорожець" (увійшла до зб. "Нові повісті", 1824) — з життя Запоріз. Січі. Незакінченим залишився роман "Гаркуша. Український розбійник" (1825, вид. 1950), в якому образ гол. героя навіяний народними легендами і переказами. Колоритно відображено укр. побут у романі "Два Івани, або Пристрасть до позвів" (1825). Романи Н. за жанром є перехідними від крутійського роману до роману виховання. Н. належать також трагедії, сповнені пафосу тираноборства, — "День лиходійства і помсти" (1800), "Димитрій Самозванець" (1804), в яких він теж звертається до укр. минувшини, змальовує образ благородного месника січовика Чорномора. Окр. твори Н. переклали П. Німченко, Г. і В. Білі.

Тв.: Романи и повести, ч. 1 — 10. СПБ, 1835 — 36; Избранные романы. М. — Л., 1933; Избранные сочинения, т. 1 — 2. М., 1956; Сочинения, т. 1 — 2. М., 1983; Укр. перекл. — Гаркуша. Український розбійник. Х., 1931; Два Івани, або Пристрасть до позвів. Х. — Орьол, 1931.

Літ.: Белозерская Н. А. Василий Трофимович Нарежный. СПБ, 1896; Белинский В. Г. Русская литература в 1841 году. В кн.: Белинский В. Г. Полное собрание сочинений, т. 5. М., 1954; Михед П. В. В. Т. Наріжний і барокко. "Радянське літературознавство", 1979, № 11; Манн Ю. В. У истоков русского романа. В кн.: Манн Ю. В. Диалектика художественного образа. М., 1987.

П. В. Михед.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me