НАРІМАНОВ Наріман Кербалай Наджаф оглу

НАРІМА́НОВ Наріман Кербалай Наджаф оглу

• НАРІМАНОВ Наріман Кербалай Наджаф оглу

[2 (14).IV 1870, Тифліс — 19.III 1925, Москва]

- азерб. письменник, публіцист, держ. діяч. Навч. 1882 — 90 в Горійській учит. семінарії, закін. 1908 мед. ф-т Новорос. ун-ту (Одеса). Переїхавши 1892 до Баку, зайнявся культур.-просвіт. діяльністю, уклав кілька шкільних підручників. Став членом нелег. політ. орг-ції "Гуммет". У березні 1909 був арештований за революц. агітацію і висланий до Астрахані. 1917 — 18 редагував бакин. більшовицьку газ. "Гуммет", 1919 очолив відділ Бл. Сходу в Наркоматі закорд. справ РРФСР. 1920 був обраний головою Раднаркому Азербайджану. Загинув при загадкових обставинах, похов. на Красній площі. Літ. творчістю Н. зайнявся у 90-х pp. Його драма "Невігластво" (1894), комедія "Шамден-бек" (1895), перша в азерб. л-рі істор. трагедія "Надіршах" (1899) та повість "Бахадур і Сона" (1896) реалістично відтворюють атмосферу родового ладу мусульман з його феодально-деспот. традицією і патріарх. звичаями. В центрі ряду творів (повість "Банкет", оповідання "Події одного села" та ін.) — життя маленької людини. Переклав комедію "Ревізор" М. Гоголя (1892). Виступав з публіцист. і літ.-крит. статтями. Портрет с. 455.

Тв.: Рос. перекл. — Речь к спектаклю, сказанная Н. Наримановым в Елисаветполе. Баку, 1899; Бахадур и Сона. М., 1971; Избранные статьи, речи и письма. Баку, 1987; Избранные произведения, т. 1. Баку, 1988.

Літ.: Дубинский-Мухадзе И. Нариманов. М., 1978; Агасиев В. А. Одесские страницы. Баку, 1981; Ахмедов Т. Нариман Нариманов. Баку, 1988.

М. М. Мірошниченко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me