НАУМОВ Євген Іванович

НАУ́МОВ Євген Іванович

• НАУМОВ Євген Іванович

(18.VI 1939, смт Тельманове Донец. обл. — 21.X 1992, с. Засулля Лубен. р-ну Полт. обл.)

- укр. письменник. Закін. 1959 Ленінгр. річкове уч-ше. Працював штурманом, рибалкою на Дал. Сході, був на журналіст. роботі. Писав укр. і рос. мовами, переважно для дітей. Автор збірок гумору і сатири "„Хронікон" і ми" (1965), "Звільнена від чарів ріка" (1966), "Любов і робот" (1971), зб. нарисів "Немає ночі в Арктиці" (1968), повістей-казок "Ранок мудріший за — вечір" (1969), "Коралове місто, або Пригоди Смішинки" (1974), "Нісенітниця" (1979), "Чарівна круговерть" (1986), "Таємниця чарівної кімнати" (1991), книжки "Казки північних сполохів" (1985); повістей "Непутящий екіпаж" (1974), "Загадка острова Раутана" (1981), "Такий далекий, такий близький" (1987), а також детективної повісті "Антимафія" (1992); романів "Чорна райдуга" і "Напіврозпад" (обидва — 1989) та ін. В них Н. розповідає про геологів, звіроловів, підводників, полярників, моряків.

Літ.: Тельнюк С. Євгенові Наумову — 50. "Літературна Україна", 1989, 10 серпня.

А. М. Дяченко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me