НАХІМОВ Яким Миколайович

НАХІ́МОВ Яким Миколайович

• НАХІМОВ Яким Миколайович

[8 (19).IX 1782, Богодухів. повіт Слобідсько-Української губ. — 18 (30).VII 1814, хутір побл. с. Довжик, тепер у складі с. Довжик Золочівського р-ну Харків. обл.]

- рос. і укр. сатирик. З укр. родини. Закін. 1808 Харків. ун-т, 1809 — 11 працював у ньому. Сатир. обдаровання Н. — послідовника традицій просвіт. реалізму рос. л-ри виявилося в його творах кін. 18 — поч. 19 ст. (вірші "Елегія", "Повістка", байка "Живописець", сатири "Звіринець" та "Рідкості, які мені пощастило побачити", поема "Лист від приятеля мого Ростислава", 1811, та ін.). В гротескових образах викриває хабарництво, кривосуддя, казнокрадство. Байки 800-х pp. "Моська і Собака на прив'язі", "Море і Річка", "Юпітер і Нетопирі", "Проповідь і Байка", в яких певною мірою відбились настрої укр. селян, солдатів і різночинної інтелігенції, мають антикріпосницьке спрямування. У творчості Н. відобразились бурлескно-травестійні традиції рос. та укр. л-р. Писав поет. мініатюри (епіграми, епітафії, написи), сатир. і публіцист. прозові твори ("Сказання про Феміду та про іноплемінних приказних", "Приклад уряду сильніший од законів" та ін.). Твори Н. друкувалися в журналах "Харьковский Демократ", "Украинский вестник".

♦ Тв.: Сочинения в стихах и прозе. М., 1822; [Вірші]. В кн.: Поэты-сатирики конца XVIII — начала XIX века. Л., 1959.

■ Літ.: Маслович В. Память о харьковском стихотворце А. Н. Нахимове. СПБ, 1818; Чириков Г. С. Аким Николаевич Нахимов, 1782 — 1814 гг., его стихотворения; сатиры, эпиграммы и эпитафии. "Русская старина", 1880, № 11 — 12; Лещенко П. Несправедливо забытый талант. "Радуга", 1965, № 11; Лосієвський І. "Нахімов створив собі гучне ім'я в літературі свого часу...". "Прапор", 1982, № 9.

І. Я. Лосієвський.