НГУЄН ЗУ

НГУЄ́Н ЗУ

• НГУЄН ЗУ

(Nguyễn Dv; 1765, с. Тьєндьєн, тепер пров. Хатінь — 16.ІХ 1820, м. Хюе)

- в'єтн. поет. Отримав грунтовну освіту. З 1802 займав важливі посади при імперат. дворі. Видатною пам'яткою в'єтн. класич. л-ри є ліро-епіч. поема Н. З. "Стогін змученої душі". Поема "Все живе" — схвильована поет. оповідь про численні драми епохи, ліричні роздуми про швидкоплинність життя. Н. З. належить також зб. "Різноманітні записи про подорож на Північ" (1813 — 14) — своєрідний поет. щоденник про поїздку на чолі в'єтн. посольства у Пекін. Писав також вірші, в яких оспівував природу, високі людські почуття. Відігравав важливу роль у становленні в'єтн. літ. мови. Творчість Н. З. пройнята гуманіст. ідеями.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Все живое. М., 1965; [Вірші]. В кн.: Классическая поэзия Индии, Китая, Кореи, Вьетнама Японии, М., 1977.

■ Літ.: Никулин Н. Великий вьетнамский поэт Нгуен Зу. М., 1965; Чан Ньо Тхин. Творчество великого вьетнамского поэта Нгуен Зу (1765 — 1820) и конфуцианская концепция личности. М., 1989.

В. В. Різун.