НГУЄН СУАН ШАНЬ

НГУЄ́Н СУАН ШАНЬ

• НГУЄН СУАН ШАНЬ

(Nguyễn Xuân Sanh;' 16.XI 1920, м. Далат, Пд. В'єтнам)

- в'єтн. письменник, перекладач, літературознавець, Учасник Серпневої революції 1945 у В'єтнамі, Війни Опору в'єтн. народу 1945 — 54. Автор поеми "Блукання" (1936), вірш. щоденника "Земля пахне" (1940 — 45), поет. збірок "Пісні рідного краю" (1955), "Кроки весни" (1961), "Поетичний ранок" (1971), "Вітчизна й пісня" (1978). Пише також для дітей. Н. С. Ш. належать кілька літературозн. статей, серед них "Тарас Шевченко — великий поет українського народу" (1964). Перекладає твори європ., зокрема слов'ян. поетів. Багато зробив для популяризації творчості Т. Шевченка у В'єтнамі. Виступав також з доповідями про життя і творчість укр. поета. Переклав його вірші "Думи мої, думи мої, лихо мені з вами", "Заповіт" (опубл. у кн. "Шевченко Т. „Заповіт" мовами народів світу". К., 1989), "Мені тринадцятий минало", "Муза", "Садок вишневий коло хати", "Сон" ("На панщині пшеницю жала"), "Якби мені черевики" та ін., уривок з балади "Причинна" — "Реве та стогне Дніпр широкий", поеми "Гамалія", "Сон" ("У всякого своя доля"), "Кавказ". Окр. вірші Н. С. Ш. переклали М. Кашель та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: В'єтнам бореться. К., 1972; [Вірші]. В кн.: Літопису рядки багряні. К., 1979; Панцерник і обрій. В кн.: Знамено першої зорі. Одеса, 1980: В селі великого Пушкіна. "Україна", 1980, № 5; Острів кавунів. К., 1988; Рос. перекл. — [Вірші]. В кн.: Стихи поэтов Вьетнама, М., 1955.

■ Літ.: Никулин Н. И. Вьетнамская литература. М., 1971.

В. В. Різун.