НЕФЕЛІН Василь Данилович

НЕФЕ́ЛІН Василь Данилович

• НЕФЕЛІН Василь Данилович

(справж. прізв. — Нагорський)

[28.II (13.III) 1907, с. Сваром'я, тепер тер., затоплена Київ. водосховищем, — 11.VI 1968, м. Остер Черніг. обл.]

- укр. письменник. Закін. 1950 Черніг. учит. ін-т. Був членом Спілки сел. письменників "Плуг", 1929 — 30 відп. секретар редакції журн. "Плуг", пізніше працював у редакціях газет. Учителював, був директором школи. У зб. оповідань "Із глибини" (1930), повісті "Будні" (1930) відтв. соціальні колізії в пореволюц. селі. Збірки оповідань "Сулонські оповідання" (1959), "Золоте відерце" (1962) порушують проблему морального випробування людини в роки Вел. Вітчизн. війни, трудовими буднями. Повість "Ранок його життя" (1960) — автобіогр. сповідь молодого педагога. Перекладав твори рос. (С. Дангулова), азерб. (А. Валієва) письменників. Незаконно репресований 1937. Реабілітований 1956.

♦ Тв.: Любов. К., 1965.

■ Літ.: Смілянська В. У містечку над Десною. "Вітчизна", 1960, № 4; Малець В. Іспит на людяність. "Дніпро", 1963, № 9; Холодний М. Співець ідеалів Жовтня. "Українська мова і література в школі", 1989, № 2.

В. О. Мельник.