НЕХОДА Іван Іванович

НЕХО́ДА Іван Іванович

• НЕХОДА Іван Іванович

[11 (24). VI 1910, с.Олексіївка, тепер Краснокутського р-ну Харків. обл. — 17. X 1963, Київ]

- укр. поет. Закін. 1932 Харків. ін-т профес. освіти і 1940 ВДІК (Москва). Учасник Вел. Вітчизн. війни. З 1929 працював у пресі (був гол. ред. вид. "Молодь", відп. ред. жури. "Піонерія"), 1958 — 63 очолював Крим. орг-цію СПУ. Автор збірок "Пісня радості" (1935), "Початок пісні" (1937), "Дніпровий край" (1939), пройнятих мажорними настроями, сповнених роздумів молодої людини. Емоційно зазвучала поезія Н. в дні битви з фашист. загарбниками. В збірках "Я іду в бій" (1942), "Лісові оселі" (1944), "Дорога в свято" (1945) правдиво відтворив фронт, будні, показав гіркоту втрат, розлуки з рідними, з Києвом. По війні виходять збірки "Дивлюсь на карту України" (1949), "Дума про дружбу" (1954), "Пам'ять про французьку землю" (1958), "На Вкраїні милій" (1961) та ін., в яких поет звертається до джерел народної духовності. Чимало ліричних віршів Н. присвячено коханню, красі рідної природи. Повісті у віршах "Повість про моїх друзів" (1952) і "Хто сіє вітер" (1959) — епос про шляхи сучасників у дні війни й миру; однак через певну еклектичність композиції, деяку загальність та заідеологізованість людських біографій ці твори не стали набутком укр. поезії. Дітям та юнацтву адресував збірки віршів, поем та вірш. оповідань: "Червона Армія" (1931), "Перша допомога" (1932), "Моя книжка" (1940), "Ростіть щасливо" (1947), "Казки" (1951), "Ми живемо на Україні" (1960) та ін. Н. належать також збірки поет. переспівів казок народів світу — "Хлоп'ята з нашої вулиці" (1953), "Не любо — не слухай" (1956), "Казки моїх братів" (1958) та ін.

Тв.: Маленьким братікам і сестричкам. К., 1949; Під щасливою зорею. К., 1950; Казки. К., 1954; Тобі, кохана! К., 1960; Сад. К., 1971; Поезії. К., 1990; Рос. перекл. — Южный фронт. М., 1943; Детям. М. — Л., 1951; Книга лирики. М., 1955; Стихотворения. Поэмы. М., 1957; О времени и о себе. Стихи. Поэмы. Сказки. М., 1963.

Літ.: Кудін О. Три книги поета. "Літературна газета", 1949, 13 жовтня; Бурляй Ю. Віршована повість. "Вітчизна", 1953, № 11; Кочевський В. Завжди в дорозі. "Прапор", 1957, № 9; Кацнельсон А. Іван Нехода. "Дніпро", 1960, № 6; Бичко В. Іван Нехода. В кн.: Українські радянські письменники, в. 7. К., 1973; Зуб І. Високі думи, зоряні серця. В кн.: Нехода І. Поезії. К., 1982.

І. В. Зуб.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me