Ненецька література

Не́нецька література

• Ненецька література

- л-ра ненців, які живуть гол. чин. у Ненецькому, Ямало-Ненец. і Таймирському нац. округах. Розвивається ненецькою мовою. До 20 ст. худож. самосвідомість народу виражалася тільки в усній нар. творчості. Реаліст. за характером героїч. пісні (сюдбабац) відобразили життя патріарх.-родового суспільства; в них докладно описані побут оленярів, далекі мандрівки тощо. З давнини відомі пісні-плачі (ярабц). Поширені.казки про тварин. У деяких переказах оспіваний Ваулі Пієттомін — керівник повстання бідноти на Обській Півночі в 1-й пол. 19 ст. В кін. 20-х — на поч. 30-х pp. 20 ст., з появою нац. писемності та розвитком культури, зароджується худож. л-ра. В збірниках "Про наше життя" (1929), "Тайга і тундра" (1928 — 33; обидва вийшли в Ленінграді), в місц. альманахах — "Заполярье" (Нар'ян-Мар, в. 1 — 2, 1935 — 36), "Искра Ямала" (Салехард, 1937) з'явилися записи фольклору, вірші, автобіогр. проза та ін. Перші літ. гуртки виникли при Салехард. пед. училищі (з 1932), при окружній газ. "Наръяна вындер" ("Червоний тундровик", з 1929). Після Вел. Вітчизн. війни став відомим літ. гурток при ямал. окружній газ. "Наръяна Нгерм" ("Червона Північ"). Серед ненец. літераторів — оповідач і художник І. Тико Вилка, його племінник Н. Вилка, який написав твори про безрадісне минуле і зміни у житті оленярів Печор. Півночі і Нової Землі (повісті "Вилка на острові", "Мар'я"; обидві — 1937); драматург і прозаїк І. Ного (п'єса "Шаман", 1937, та ін.); лінгвіст, фольклорист і письменник А. Пирерка, автор повісті "Молодший син Ведо" (1940, опубл. 1960) — про важке дитинство сиріт, встановлення рад. влади в тундрі. З 1936 друкується І. Істомін, який у віршах, прозі і драматургії показує еволюцію вікових традицій пн. кочівників, зміни в їхньому побуті і свідомості (повість "Остання кочівля", 1961; п'єса "Квіти в снігах", пост. 1964; роман "Живун", 1970, та ін.). В повоєнні роки в Н. л. прийшли Л. Лапцуй, В. Пирерка, І. Юганпелик, А. Пічков, В. Лєдков, Г. Пуйко, Б. Окатетто та ін. Укр. мовою видано ряд ненец. казок: "Три сини" (1955), "Людина й собака" (1958), "Як могутній орел повернув людям сонце" (1961), "Володар Світів" (1977) та ін. Серед перекладачів — О. Іваненко, М. Шумило, Ю. Логвин, В. Соботович та ін.

♦ Вид.: Ненецкие сказки. Л., 1935; Ненецкие сказки. М. — Л., 1954; Творчество народов Севера. Л., 1955; Север поет. Л., 1961; Северные россыпи. Салехард, 1962; Эпические песни ненцев. М., 1965.

■ Літ.: Попов Н. Д. О ненецком литературном творчестве. "Coветская Арктика", 1936, № 7; Полонский Л. Из истории ненецкой литературы. Тюмень, 1961; Хомич Л. В. Ненцы. М. — Л., 1966; Комановский Б. Л. Самые молодые литературы. М., 1973; Санги В. От исторических преданий до исторических романов. "Дружба народов", 1981, № 4; Терещенко Н. М. Ненецкий эпос. Л., 1990.

В. Г. Пугач.