НЕНАДОВИЧ (Ненадовић) Любомир

НЕНА́ДОВИЧ (Ненадовић) Любомир

• НЕНАДОВИЧ (Ненадовић) Любомир

(14. IX 1826, с. Бранковина, Сербія — 21.I 1895, м. Валево, там же)

- серб. поет, публіцист. Навч. 1844 — 48 в ун-тах Праги, Берліна, Гейдельберга, Женеви й Парижа. З 1848 — професор Белгр. ун-ту. У 1850 — 57 видавав журн. демокр. спрямування "Шумадинка". Поезії Н. прикметні романт. стилем — збірки "Слов'янська віла" (1849), "Пісні" (1849, 1860). Опубл. кілька книжок дорож. нарисів — "Листи з Грейсфальда" (1850), "Листи із Швейцарії" (1852), "Листи з Італії" (1868 — 69), "Листи з Німеччини" (1874), "Листи про чорногорців" (1879), — де критикував пережитки феодалізму, колоніалізм і мілітаризм. 1881 в журн. "Зоря" (№ 19 — 20) опубл. у перекл. В. Масляка вірші Н. "Грудка землі" і "Ранений чорногорець" (про боротьбу чорногорців проти тур. поневолення). 1889 журн. "Новий Галичанин" (№ 3) подав нарис про життя і творчість Н. У тому ж журналі (1889, № 2) надр. уривки з вірша Н. "На океанських просторах" під назвою "Море" у перекл. Фавстини Галичанки (псевд. П. Полянського). Вірш "Грає синє море, криють сонце хмари" (ориг. назва — "Стамбулу") перекл. П. Грабовський (Грабовський П. Зібр. тв., Т. 3. К., 1959).

М. Я. Гольберг.