авторський коментар

а́вторський комента́р

• авторський коментар

1) Пояснення, тлумачення, нотатки автора літ. твору до певного місця в тексті або окремого слова. Коментуються важкі для розуміння мовні форми (архаїзми, діалектизми тощо), згадувані в тексті істор., літ., міфологічні імена, події та ін. (див. Коментар). А. к. здійснюється у вигляді спец. приміток, що додаються після осн. тексту твору (напр., "Приписи" Т. Шевченка до поеми "Гайдамаки"), або підрядкових пояснень (напр., примітки М. Рильського до перекладу "Кримських сонетів" А. Міцкевича). Елементи А. к. — відомості про історію написання твору, наявність автобіографізму — є, як правило, і в авторських передмовах та післямовах (напр., передмова І. Франка до зб. "Малий Мирон і інші оповідання")

2) Оцінка описаних у творі явищ, подій, мотивація характерів і вчинків персонажів, яка подається в авторських відступах. У цьому випадку автор говорить не від себе безпосередньо, а через особу оповідача — постать, яка не збігається з особою автора, але якоюсь мірою є виразником його думок (porta parole). Такий спосіб авторського коментування був характерним для реалістич. прози 19 ст. Широко застосовується А. к. і в сучас. л-рі ("Людина і зброя" О. Гончара).

Н. О. Вишневська.